суботу, 31 грудня 2016 р.

З Новим роком!

   Новий 2017 рік                

З Новим роком і Різдвом всіх вітаю!
Щастя, радості, добра всім бажаю!
Не сумуйте,  не хворійте!   
Веселіться і радійте! 
Хай мрії збудуться завітні!
Хай буде рік до нас привітний!

неділю, 13 листопада 2016 р.

Узагальнення власного досвіду роботи

Саме творча діяльність робить дитину істотою, зверненою до майбутнього, яка творить його і видозмінює своє теперішнє.
Л.С.Виготський
У сучасному світі важливу роль відіграє самореалізація людини. Здатність до творчості є специфічною особливістю людини, яка дає можливість не тільки використовувати дійсність, але й видозмінювати її. Чим вище рівень розвитку здібностей людини, тим більше можливостей відкривається для його творчої діяльності.
У наш час усе більше уваги приділяється питанням естетичного розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема образотворчого. В образотворчій діяльності інтенсивно розвиваються творчі художні здібності учнів, розширюються можливості активного сприймання творів художнього мистецтва. Адже всім відомо, що художня творчість є мовою серця, і вона неможлива без найніжніших почуттів та емоцій людини. «Пізнання світу, - як вказував В.О.Сухомлинський, - неможливе без розуміння і переживання художніх образів, без глибокої духовної потреби малювати,творити прекрасне й діставати насолоду від такої діяльності».
Проблема, над якою я працюю - «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва у школі шляхом використання нетрадиційних технік малювання». Саме нетрадиційні техніки малювання викликають в учнів зацікавленість процесом навчання на уроках та в позаурочний час.
Зображувальна діяльність набуває художньо-творчий характер по мірі оволодіння способами зображення. Продуктом художньо-творчої діяльності є виразний образ.

Мета моєї роботи узагальнити власний досвід творчої та педагогічної діяльності й виділити методи та прийоми роботи на уроках, які можуть впливати на розвиток творчих здібностей школярів. Вивчити та виділити техніки виконання творчих робіт, які допомагають учням у вирішенні творчих завдань, прищеплюють зацікавленість до уроків образотворчого мистецтва.
Розвивати творчість – це виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, мотивувати їх до самостійності у навчанні. Тому моїм головним завданням як учителя, вважаю є вміння відшукати в дитині творчість, допомогти учневі через творчі здібності знайти себе в житті, сформувати в ньому мотивацію до творчої діяльності.
Формування мотивації навчання — це вирішення питань розвитку і виховання особистості. Тому проблема навчальної мотивації вважається однією з центральних у педагогіці та педагогічній психології. Ця проблема актуальна для всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, батьків і вчителів. В основі моєї педагогічної діяльності щодо розвитку навчальної мотивації лежать принципи особистіснозорієнтованого підходу, метою яких є створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку учня, виявлення та активного використання його індивідуальних здібностей у навчальній діяльності.
Розвитку мотивації до образотворчої діяльності та творчих здібностей сприяють уроки, на яких ми з учнями вивчаємо різні техніки: монотипія, кляксографія, друкування листям, малювання гумкою, сірниковими коробками, пальцями, живопис по мокрому паперу, колаж тощо. Діти із захопленням займаються кляксографією, створюючи вигадливі сюжети з плям. Усі ці заняття  розвивають творчу уяву і образне мислення у дітей, сприяють появі бажання продовжувати знайомство з образотворчої діяльністю.
Для найбільшої результативності розвитку художньо-творчих здібностей необхідно застосовувати цікаві прийоми та техніки, мета яких – створювати та розвивати стійку мотивацію, прагнення висловити своє ставлення, настрій в образі. Таким чином, використання нетрадиційних технік є вирішальним чинником художнього розвитку дітей.
Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, дають поштовх у розвитку самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне ставлення до діяльності.

    Працюючи за фахом 16 років, я не намагаюсь зробити всіх учнів художниками, та це і не потрібно Але я впевнена, що талант до творчості є в кожній людині з народження, і його потрібно постійно розвивати. Навіть якщо дитина обирає іншу, непов’язану безпосередньо з художньою творчістю професію, вона в майбутньому, під час виконання своїх професійних справ, буде підходити до праці творчо з упевненістю у своїх здібностях.

  В оповіданні «Професія» письменника-фантаста Айзека Азімова є такі слова: «Неможна сказати людині: «Ти можеш творити. Так давай, твори». Набагато вірніше почекати, поки він сам не скаже: «Я можу творити, і я буду творити, хочете ви цього чи ні».

Якщо, вам цікава ця тема - дивиться роботу  за посиланням:  http://www.slideshare.net/ssuser691d40/ss-68823643

пʼятницю, 14 жовтня 2016 р.

Мистецтво 8 клас



Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво»
в 8 класі
Доповідь вчителя ІЗОШ№4 Відової Наталії Вікторівни

У наступному 2016-2017 навчальному році, згідно з провадженням нової програми у загальноосвітніх закладах відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, відбувається розширення навчальних програм у освітній  галузі «Мистецтво» 5-9 класів, за рахунок додавання до вже опрацьованих у попередні роки окремі блоки програми («Музичне мистецтво» 5-7; «Образотворче мистецтво» 5-7 та інтегрований курс «Мистецтво» 5-7) нового інтегрованого курсу «Мистецтво» 8-9 класи.
 Тематична структура програма інтегрованого курсу «Мистецтво» 8-9 кл. доповнюється вивченням стилів та напрямків мистецтва минулого та сучасності.
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8-9 кл.) 35 год. на рік (1 год. на тиждень), з них 4 год. – резервний час
Клас
Тема року
Теми
8
Мистецтво в культурі минулого
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

9
Мистецтво в культурі сучасності
Стилі та напрями мистецтва (продовження): імпресіонізм і постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.
Водночас йде поглиблення знання мистецької термінології. Але уроки мистецтва не повинні ставати суто теоретичними та мати лекційну форму. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.
Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.
У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:
«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:
• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».
Особливу увагу слід приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтва» у 8 класі.
Календарно-тематичне планування треба здійснювати за підручником «Мистецтво», матеріал якого спрямовує вчителя та подає необхідну кількість творів мистецтва для планування уроку. 
При плануванні уроків вчитель має право самостійно обирати мистецькі твори для сприйняття, обирати технологію проведення уроку, форми та методи роботи з мистецькими творами.
Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям.
Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.
Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.
До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:
- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);
- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;
- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.
Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.
Особливу увагу слід приділяти навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.
Допомогу вчителям у плануванні  уроків може надати «Освітній портал Одещини» - odessaedu.net – де можна знайти рубрику «Віртуальні екскурсії», яка у доступній та цікавій формі пропонує віртуальні подорожі до музеїв світу.
Як зазначено у методичних рекомендаціях МОН, навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків МОН радить використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Методичні рекомендації до проведення уроків з образотворчого мистецтва 2016/2017 р.

Образотворче мистецтво 2016/2017 рік.